пресвітлий

-а, -е, розм.

1) Який випромінює дуже яскраве світло.

2) перен. Нічим не засмучений; дуже щасливий, приємний, радісний. Пресвітлий настрій. || Осяяний внутрішнім світлом (про обличчя, чоло і т. ін.).

3) перен. Нічим не затьмарений; дуже спокійний, щасливий (про життя, долю і т. ін.).

4) перен. Який має дуже високі моральні якості.

5) перен., нар.-поет. Уживається як постійний епітет (звичайно до слів цар, князь, боярин, рай та деяких інших). || також ірон. Наділений великою владою.